— Друже, чи правда це, що ти із своєю дружиною Погано живеш? — Це неправда. Навпаки, живемо дуже добре, бо завжди нам весело. — Невже!? — Слухай! Прийду я з буфету — дружина в мене горшком. Попаде — радіє, а не попаде — мені радість.
— Коли б ти мав п`ять автомобілів, то подарував би мені одного? — запитує шотландець свого найкращого друга. — Так. — А якщо б мав п`ять кімнат? — Теж подарував би. — А п`ять сорочок? — Ні. — Чому? — Бо в мене є п`ять.
Прийшов господар у свій сад. Дивиться, а на яблуні сусідський хлопець сидить і яблука обриває. — А то ти, волоцюго, обриваєш у моєму саду яблука! Ану злазь, підемо до твого тата. Я йому покажу, якого він сина виховав. А хлопець йому: — Тихше, дядю, щоб тато не почули. Вони он на тій яблуні сидять.
— Після операції апендициту я втратив 15 кілограмів. — Та невже?! Я ніколи не думав, що апендицит стільки заважить!
— Товаришу продавець, зважте мені, будьте ласкаві, вісімдесят п`ять грамів цукерок,— попросив покупець. — Чому вісімдесят п`ять — ви ж завжди брали по сто грамів? — здивувався продавець. — Хіба не все одно, скільки замовляти, адже ви однаково вісімдесят п`ять зважите... |